Тези доповіді першого секретаря ЦК Компартії України П.М.Симоненка на Пленумі ЦК КПУ 3 квітня 2004 р.

Нашим стратегічним завданням було і є завоювання реальної влади, забезпечення політичного суверенітету й економічної незалежності держави, відродження національної економіки, підвищення якості життя трудящих, утвердження в суспільстві соціальної справедливості, захист конституційних прав і свобод громадян України.

На досягнення цих стратегічних цілей і спрямовано наші повсякденні тактичні дії.

Нині Україна, як ніколи раніше, знаходиться у вкрай складних, більше того, у вкрай небезпечних умовах різкого загострення політичної ситуації, що загрожує її національній безпеці. Але глибинні економічні суперечності, які довели народ до зубожіння, деградації і геноциду, або повністю замовчуються, або подаються через підконтрольні режиму та мафіозно-олігархічним кланам засоби масової інформації таким чином, що їх причинно-наслідкові зв’язки виявляються перевернутими з ніг на голову.

* * *

Ми, комуністи, відкидаємо хибні висновки утримуваних режимом псевдовчених, що капітал нібито “демократизується”, а отже, боротьба за владу народу має бути зведена до вростання нашої партії та робітничих організацій у загальну капіталістичну систему під гаслом “громадянського миру”.

Нам абсолютно ясно, що корінною системовизначальною суперечністю є вічний і непримиренний антагонізм між працею і капіталом. І хоч яких би модифікацій цей антагонізм набував, доки політична влада в країні не буде знаходитися в руках трудящих, доти неможливо кардинально розв’язати жодної масштабної соціально-економічної проблеми в інтересах людей праці, в інтересах усіх категорій найманих працівників.

* * *

Якщо в період після парламентських виборів 2002 року наші дії були спрямовані на розхитування антинародного правлячого режиму, то тепер ми повинні перейти до безпосереднього вирішення завдань його демонтажу. І, в кінцевому підсумку, до повної ліквідації нинішньої системи влади і управління в державі.

* * *

Тепер наше завдання — наповнити життєво важливим для трудящих змістом таку потенційно більш прогресивну й демократичну, порівняно з діючою авторитарно-президентською, форму політичного устрою, як парламентсько-президентська республіка. Що для цього потрібно? Відповідь очевидна — потрібна перемога нашої партії в президентсько-парламентському виборчому циклі 2004 — 2006 років.

Знаходячись на порозі офіційного початку, а фактично вже триваючої президентської виборчої кампанії, нам необхідно чітко усвідомити самим і роз’яснювати трудящим такі моменти:

• кримінально-олігархічний капітал концентрує всі свої політичні, фінансові, інформаційні, адміністративні, а також бандитсько-кримінальні ресурси для жорстокої боротьби за збереження і зміцнення своєї влади і власності, для посилення експлуатації трудящих;
• активізувалося втручання у внутрішні справи України з боку міжнародних реакційних сил, у першу чергу США і НАТО, з метою встановити над нашою країною повний і остаточний політико-економічний контроль, привести до влади маріонетковий режим і перетворити Україну на плацдарм і протекторат світового імперіалізму, а наших людей — на рабів транснаціональних корпорацій;
• і тільки особиста участь кожного комуніста, кожного свідомого громадянина в справедливій боротьбі за свої права та інтереси, проти внутрішніх і зовнішніх ворогів зможе не допустити і запобігти цій страшній, смертельній небезпеці, що нависла над нашим народом, над нашою країною.

* * *

Оцінки глобальних світових процесів, їх вплив на Україну, дані на останньому ХХХVІІ з’їзді КПУ і наступних Пленумах ЦК, зберігають своє значення й актуальність.

Тут лише відзначимо, що недавні події в Іраку, Іспанії, Франції, на Близькому Сході, а також у “ближньому зарубіжжі” (державний переворот у Грузії і різке загострення грузино-аджарського протистояння, що може призвести навіть до громадянської війни; події в Узбекистані), хід передвиборної президентської кампанії в США з усією очевидністю свідчать про новий виток ескалації так званої “демократичної гегемонії” США.

За нашими прогнозами, щодо України найближчим часом слід очікувати подальшого посилення імперіалістичної політики Заходу. Але вже тепер Кучма та Ющенко, Янукович, Кінах, Тігіпко й Тимошенко, як і багато хто з президентського оточення і “нашистів”, є об’єктами грубих маніпуляцій з боку спецслужб зарубіжних країн, насамперед США. І така їх жалюгідна залежність лише посилюватиметься.

Безсумнівно, що такими ж послужливими клієнтами для центрів іноземного впливу будуть і інші, поки що не “засвічені” кандидатури буржуазних і псевдолівих політичних сил.

Підтвердженням цього є почастілі останнім часом вояжі деяких одіозних фігур американського і європейського політикуму в Україну: Олбрайт, Армітеджа, Сороса, делегації Ради міжнародних відносин США та інших, а також загальне інформаційне тло, створюване прозахідними ЗМІ.

Реально це означає використання України в реалізації стратегії “замикання” Балто-Чорноморської дуги протистояння з боку США і НАТО проти Росії.

* * *

Америка та її сателіти безпардонно втручаються у внутрішні справи формально суверенних держав пострадянського простору, спонсують різні “оксамитові революції”, “революції троянд”, “каштанові” та інші революції і контрреволюції, офіційно беруть на повне утримання вигодувані і приведені ними до влади маріонеткові режими.

Наприклад, вище грузинське керівництво, яке прийшло до влади в результаті спецоперації західних секретних служб, відверто знаходиться на зарплаті у своїх заокеанських хазяїв.

Вважаємо за необхідне заявити, що сліпа і слухняна підтримка керівництвом України агресивної політики США проти Іраку, відправка українських військовослужбовців до складу окупаційних сил в Іраку підставляють нашу країну під небезпеку ударів міжнародного тероризму. Останні криваві теракти в Іспанії мають послужити народові України серйозним застереженням. Фракція КПУ категорично наполягає на негайному відкликанні синів України з Іраку.

* * *

Наші політичні й класові противники нахабно і підло втовкмачують у суспільну свідомість міфи про нібито “вростання” Компартії в систему буржуазного парламентаризму, про якусь “застарілість” марксистсько-ленінського світогляду, про “утопічність” комуністичної ідеї взагалі, про якісь “звірства” комунізму та інші подібні мерзенні інсинуації та страшилки. При цьому у своїй боротьбі за виборця праві партії і фінансовані великим вітчизняним і зарубіжним капіталом псевдоліві партійки-клони широко використовують привабливі гасла і вимоги, вирвані з контексту марксизму.

* * *

Для нас, комуністів, абсолютно ясно, що експлуатація лівих ідей і гасел класовими противниками завдає величезної шкоди боротьбі трудящих. І тактично дуже важливо вчасно протидіяти не тільки “лівим клонам”, а й правим силам саме в плані розвінчування їх псевдолівої риторики.

Головний підсумок російських виборів для нас полягає й у тому, що під час майбутньої президентсько-парламентської виборчої кампанії ми зобов’язані чітко визначити: тільки КПУ здатна захистити інтереси людей праці, молоді, ветеранів, пенсіонерів та інших найбільш соціально незахищених категорій населення.

* * *

Тактика нашої агітаційної і пропагандистської роботи повинна враховувати і бути готова протидіяти як старим, так і новим брудним технологіям, які доходять до рівня злочинного психокодування виборців. Візьмімо, приміром, горезвісну рейтингоманію. Видно, що на публікації рейтингів на замовлення робиться найсерйозніша ставка. Тому нам, комуністам, слід невпинно роз’яснювати людям, що відвертаючі дискусії і надумані інтриги навколо підвищення-зниження політичних рейтингів є лише одним з елементів психологічної війни.

“Нашисти” й кучмісти продовжують атакувати нас не тільки справа або з так званого політичного центру. Акценти боротьби дедалі більше зміщуються на організацію політичних диверсій на лівому фланзі.

* * *

Нам необхідно роз’яснювати, що тимчасовий збіг наших інтересів із певними інтересами буржуазних партій та громадських рухів — не є союз з буржуазією при владі.

Ще раз з усією відповідальністю заявляю: у принципових питаннях нашої ідеології, у принципових питаннях нашої стратегії жодних компромісів з правлячим режимом та олігархічними кланами й угрупованнями у нас ніколи не було, нема і бути не може.

* * *

Свою участь у цій президентській кампанії Компартія розглядає як реалізацію нашої програми-мінімуму для того, щоб забезпечити безумовну перемогу кандидата-комуніста і підготувати плацдарм для подальшого політичного просування шляхом передачі влади в руки трудового народу.

Свою участь і перемогу на парламентських виборах і виборах до місцевих рад у 2006 році ми розглядаємо як реалізацію нашої програми-максимуму, що дозволить кардинально змінити розстановку політичних сил у суспільстві, змінити систему політичної влади в країні в інтересах трудящих і закріпити владу трудового народу України, приступити до будівництва соціалізму на якісно новій основі.

Вважаємо, що для вирішення таких архіважливих, але реальних завдань у нас є всі необхідні складові: організаційна та ідеологічна єдність партії, досвідчений і випробуваний у політичних баталіях кадровий потенціал.

А головне, наші цілі і завдання адекватні викликам часу і повністю відповідають сподіванням і устремлінням абсолютної більшості народу України.

* * *

У черговий президентсько-парламентський виборний цикл ми вступаємо з якісно новою і значно поліпшеною правовою базою, у розробку і прийняття якої значний внесок зробила депутатська фракція комуністів.

Я маю на увазі прийняті Верховною Радою закони: про вибори Президента України; про вибори народних депутатів України на пропорційній основі. Сподіваємося, що найближчими днями буде прийнято і закон про вибори до Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих органів влади, який ініційований нами, комуністами. Затверджено також новий склад Центральної виборчої комісії, до якої ввійшли два наші товариші.

Слід підкреслити, що тактика наших дій під час підготовки і проведення виборчої кампанії повинна виходити з аналізу конкретної ситуації і трансформацій, що відбуваються в суспільстві, змін настроїв виборців, насамперед у середовищі протестного електорату.

* * *

Необхідно щодня і цілеспрямовано розвінчувати головні передвиборні “побрехеньки” влади про якусь примарну “стабільність” і про якийсь удаваний “державний патріотизм”. Адже всілякі заклики і запевнення влади про соціально орієнтовану економіку — це словоблудство, що прикриває її справжню антигуманну політику за принципом: “виживає найсильніший, решта — на кладовище”. Така фальшива “соціально орієнтована економіка” по-українськи нагадує фашистський “новий порядок”, оснований на нелюдяній формулі “кожному своє”.

Потрібно переконливо показувати людям, що держава, в якій ми живемо, — це жорстока машина геноциду і її необхідно демонтувати, паралельно створюючи нову, по суті, радянську систему влади, змінити спосіб виробництва і виробничі відносини на досконаліші і такі, що відповідають нинішньому етапу історичного розвитку.

* * *

Необхідно враховувати, що на президентських виборах кандидату від КПУ протистоятимуть представники двох основних політичних кланів — кучмісти і “нашисти”, кожен з величезними адміністративними, фінансовими і медіаресурсами. Поки що комуністам вдається робити все для того, щоб угруповання найбільшої української буржуазії працювали на взаємне політичне знищення. Але не можна виключати й того, що можливість компромісу між ними й об’єднання їхніх зусиль більш ніж реальні. Крім того, обидва ці угруповання вже сьогодні ведуть агресивну антикомуністичну пропаганду.

* * *

Сьогодні в Україні склався найширший прошарок трудових підприємців, у першу чергу так званих реалізаторів, або, інакше кажучи, “ринкового пролетаріату”, який також зазнає щоденної експлуатації. І нам необхідно вести постійну роботу з ними для залучення їх до боротьби проти правлячого режиму, щоб зламати кланово-корупційні, апаратно-бюрократичні механізми управління економікою і соціальною сферою.

* * *

Наші тактичні принципи повинні виходити з того, що паралельно з кампанією по виборах Президента України необхідно розгорнути широку організаційну й агітаційно-пропагандистську роботу, яка стане основою і нашої виборчої кампанії до Верховної Ради та місцевих рад 2006 року.

* * *

Нам необхідно чітко усвідомлювати таке: кампанія по виборах Президента повинна продемонструвати виборцям і всьому народові як рівень і потенціал нашого кандидата, так і розкрити сильні сторони і можливості його команди.

На наше глибоке переконання, кандидат від КПУ зможе добитися вагомого результату на президентських виборах тільки в тому разі, якщо його згуртованою опорою виступить команда особливого типу — Комуністична партія.

Наше гасло всього виборчого циклу 2004 — 2006 років: “КПУ — партія трудящих. Вся влада людям – праці!”.

* * *

Вважаю, що ми повинні перебудувати свою тактику, виробити і запропонувати виборцям конструктивну і творчу програму розвитку країни, яка становила б собою повноцінний синтез конкретних, чітких, зрозумілих кожному ідей і підходів до розв’язання найгостріших політичних і соціально-економічних проблем українського суспільства.

Основними пріоритетами такої програми повинні стати:

• відновлення системи державного управління соціально-економічним розвитком;
• повернення державі і трудовим колективам незаконно приватизованої власності;
• повернення в країну вивезеного капіталу;
• відновлення системи народного контролю та участі трудових колективів в управлінні підприємствами;
• забезпечення продовольчої безпеки держави;
• державна монополія на алкогольну та тютюнову продукцію, монополія на зовнішню торгівлю;
• створення умов для повної зайнятості населення, встановлення мінімальної заробітної плати і пенсій на рівні не нижчому від прожиткового мінімуму з урахуванням загальноєвропейських стандартів;
• відновлення і повернення заощаджень громадян;
• приведення тарифів на житлово-комунальні і транспортні послуги у відповідність з доходами населення і відновлення права громадян на безплатне житло;
• відтворення повноцінної системи безплатної освіти й охорони здоров’я;
• нещадна боротьба зі злочинністю та корупцією.

Компартія, кожен комуніст повинні докласти всіх пропагандистських та організаційних зусиль для подолання суспільної апатії і песимізму, які виражаються в тому, що “голосуй — не голосуй, все одно програєш”, “твій голос нічого не вирішує”.

* * *

Необхідно переконливо показувати, що нинішні капіталісти і чиновники — хазяї торгових центрів і мереж, власники “заводів, газет, пароплавів”, керівники обласних, міських та районних держадміністрацій здебільшого використовують для збільшення свого неправедно нажитого багатства дешевизну робочої сили і монопольно високі ціни на свої товари і послуги. І саме вони — непримиренні вороги людей праці. Люди це в принципі розуміють, але наше завдання полягає в тому, щоб це розуміння набуло класового, протестного характеру.

* * *

У тактичних діях у період підготовки і проведення виборів слід враховувати специфічні особливості і проблеми кожного регіону (депресивний, такий, що розвивається, аграрний, промислово-експортний), кожної соціальної, вікової, етнокультурної категорії і групи, а також такі питання і проблеми людей, як зарплати, пенсії, стипендії, тарифи, комунальні платежі, мова, віросповідання, традиції.

* * *

Треба приділяти увагу і тим категоріям населення, які тяжіють до лівих ідей і лівих поглядів, але на виборах голосують не за КПУ, а за псевдоліву демагогію, що виходить чи то від лівацьких партій-клонів, чи то від правонаціоналістичних партій, чи то від можновладців.

Вважаємо за необхідне ширше і послідовніше використовувати один з таких наших основних програмних принципів, як інтернаціоналізм, у боротьбі проти розпалювання міжнаціональних і міжетнічних конфліктів.

Особливо важливим напрямом передвиборної агітації є вихід за межі нашого традиційного електорального поля. Маю на увазі, по-перше, визначення таких груп і категорій населення, які співчувають нам, є нашими потенційними виборцями, а по-друге, вести з ними конкретну цільову роботу по залученню їх на свій бік, тобто по розширенню нашої соціальної бази.

Ми повинні залучити до безпосереднього співробітництва на місцях і в центрі якомога більшу кількість найзнедоленіших верств населення. Ми просто зобов’язані дати людям реальну надію на поліпшення життя.

Необхідно максимально сконцентрувати зусилля на роботі з ветеранськими організаціями. Не тільки зберегти наш партійний вплив у їхньому середовищі, а й значно розширити його.

* * *

Відомо, що в країні майже 14 мільйонів пенсіонерів. І питання про зміцнення зв’язку з ними — це значною мірою запорука нашої перемоги у виборному циклі 2004 — 2006 років. Треба сказати, що, багаторазово обмануті за роки бездарного правління антинародного режиму Кравчука—Кучми, пенсіонери проте жили очікуванням “чуда” пенсійної реформи. Але все це виявилося нахабною і цинічною брехнею. Тільки комуністи вважають захист інтересів пенсіонерів і ветеранів своїм священним обов’язком. Конкретні пропозиції щодо цього ми виклали у випущеному мільйонним тиражем додатку до газети “Комуніст”: “Нездійснені чекання і гіркі розчарування. Правда про пенсійну реформу”. З цих же питань я звернувся з відкритим листом до Президента Л.Кучми і прем’єр-міністра В.Януковича. У разі невиконання наших вимог Компартія залишає за собою право ініціювати черговий етап Всеукраїнської акції “Захистимо ветеранів!”.

* * *

Якісно нових підходів потребує робота з молоддю. Для посилення партійного впливу в молодіжному середовищі необхідно зміцнити кадри комсомольських ватажків молодими комуністами. Партійні комітети повинні звернути особливу увагу на систему політичного всеобучу молоді. З цією метою треба широко використовувати підготовку до 85-річчя Комсомолу України.

* * *

Особливу увагу ми зобов’язані зосередити на тих аспектах нашої парламентської роботи, роботи з організації протестних виступів, які прямо стосуються боротьби за матеріальне благополуччя трудового народу. Це прийняття соціальних законів, боротьба проти продажу землі як всенародного надбання, боротьба за збереження пільг і допомог для малозабезпечених і людей з обмеженою працездатністю. На жаль, нам поки що не вдалося виконати в повному обсязі рішення жовтневого (2003 року) Пленуму ЦК про перехід від протестних настроїв до протестних дій.

Кожному обкому, міськкому і райкому КПУ вже сьогодні необхідно сформувати розгорнуту комплексну програму роботи з щотижневими планами агітаційно-пропагандистських заходів; визначити найзручніші об’єкти для ведення усної агітації і пропаганди, розповсюдження друкованої продукції. Це можуть бути жеки, соціальні служби, лікарні, вузи, профтехучилища, промислові підприємства тощо.

Кожен партійний комітет повинен стати справді народною громадською приймальнею. Звичайно, все необхідно робити з урахуванням регіональної і соціальної специфіки. Необхідно перейти від закликів до створення широкої мережі партнерських організацій, які об’єднують більшість співчуваючих КПУ. І це мають бути не тільки створені партійними комітетами структури, а й екологічні, культурологічні та інші об’єднання громадян.

Комуністи повинні показати механізм формування найважливіших загальнодержавних програм знизу на основі врахування інтересів простих людей.

* * *

Ми повинні усвідомити, що тільки щоденна, копітка, творча робота дозволить нам вирішити завдання, про яке ми говорили на останніх з’їздах і Пленумах ЦК. Завдання відновлення, омолодження кадрового потенціалу партії. Саме в процесі ефективного освоєння нових форм роботи партія зможе підготувати високопрофесійних фахівців, переконаних бійців, здатних узяти владу в інтересах трудового народу і реалізувати конструктивний потенціал нового відбудовного курсу розвитку України.

* * *

Президія ЦК, особисто я звертаємося до учасників сьогоднішнього Пленуму, звертаємося до кожного з вас, дорогі товариші члени ЦК, а у вашій особі звертаємося до всієї партії, до кожного комуніста, до всіх наших союзників і прихильників із закликом перейнятися глибоким почуттям особистої відповідальності, ще тісніше згуртувати наші бойові лави, ще більше активізувати наші зусилля в боротьбі за корінні інтереси трудового народу України, за торжество соціальної справедливості, за торжество соціалізму!

Ми усвідомлюємо, що настає справді переломний етап у розвитку нашої країни. Настає момент істини в нашій історії. І від кожного з нас зокрема, від усіх нас разом вирішальною мірою залежатиме результат нашої справедливої боротьби.

Разом ми переможемо!