3 березня 2006 року в Києві у великому залі Українського дому зібралися повноважні представники більш як тридцяти політичних партій, громадських об’єднань і рухів, ветерани Великої Вітчизняної війни, науковці, митці з усіх регіонів України. Їх привела сюди занепокоєність ескалацією неофашизму в Україні, намаганнями влади реабілітувати ОУН і УПА, які активно співпрацювали з німецьким фашистським режимом, політичним курсом влади на національну, мовну, релігійну дискримінацію громадян України.

На пропозицію голови оргкомітету — народного депутата України, голови правління Всеукраїнського громадського об’єднання “Інтелігенція за соціалізм” Георгія БУЙКА зібрання оголошує себе Антифашистським форумом України. Урочисто звучить пісня “Бухенвальдський набат”.

З великою увагою присутні вислухали доповідь першого заступника Голови Верховної Ради України, другого секретаря Центрального Комітету Комуністичної партії України Адама МАРТИНЮКА “Загроза неофашизму в Україні: реальність і тенденції”.

Учасники форуму, які виступили із співдоповідями, спинилися на таких проблемах: заступник керівника Центру захисту правди історії Великої Вітчизняної війни доктор історичних наук, професор Юрій ШИЛОВЦЕВ — “Націоналізм і расизм — ідейні засади неофашизму”; голова комітету Верховної Ради України Петро ЦИБЕНКО — “Німецька націонал-соціалістична ідея і сучасна політична практика України”; голова комітету Верховної Ради України Георгій КРЮЧКОВ — “Ні!” — втягуванню України в НАТО”; віце-президент Європейського форуму (українська секція) Віль РОМАЩЕНКО — “Практика боротьби з неофашизмом у країнах Європи”; народний депутат України, член ВГО “Інтелігенція за соціалізм” Станіслав ПХИДЕНКО — “Форми і методи дій сучасного неофашизму”; голова Київського історичного товариства, кандидат історичних наук Борис ЗВЄРОБОЄВ — “Фальсифікація історії — ідеологічна зброя неофашизму”; заступник головного редактора газети ПСПУ “Досвітні вогні” Павло БАУЛІН — “Форми і методи боротьби проти неофашизму”; голова Союзу православних братств України Володимир ЛУКІЯНИК — “Релігійні відносини і неофашизм”; заступник голови Всеукраїнського союзу радянських офіцерів контр-адмірал Анатолій ЮРКОВСЬКИЙ — “Вступ до НАТО — загроза національним інтересам України”; перший секретар ЦК ЛКСМУ Євген ЦАРЬКОВ — “Неофашистські організації в молодіжному середовищі України”; головний редактор газети “Знамя Победы” (Одеса) Василь ДЕРЕЧИН — “Засоби масової інформації в боротьбі з неофашизмом”; голова Всеукраїнського громадського об’єднання “За союз України, Білорусії і Росії” (ЗУБР) Олена МАЗУР — “Зміцнення братерського союзу Росії, Білорусії і України як засіб протидії наступу неофашизму”.

На форумі також виступили колишній в’язень фашистського концтабору у роки Великої Вітчизняної війни, член Президії Громадської організації освітян і науковців України доктор філософських наук, професор Вячеслав Кудін, голова Слов’янського комітету України Микола ЛАВРИНЕНКО, голова Всеукраїнського громадського об’єднання “Русская община” Костянтин ШУРОВ, перший секретар Львівського обкому Компартії України Олександр КАЛИНЮК.

Усі виступи були пройняті тривогою за долю України з огляду на наростаючу загрозу неофашизму, промовці наголошували на необхідності об’єднання всіх здорових сил суспільства, здатних дати рішучу відсіч апологетам націонал-шовінізму, русофобії, бандерівщини.

Із словами привітання від імені міжнародного об’єднання “Всеслов’янський собор” та слов’янських організацій Росії і Білорусії до учасників форуму звернувся голова Всеслов’янського собору Микола КІКІШЕВ (Російська Федерація). Було оголошено вітальне послання від Німецької секції Європейського фонду миру і Товариства захисту громадянських прав та гідності людини (Берлін), а також повідомлено про надходження привітань від антифашистських організацій з Москви, Варшави, Праги, Софії.

Учасники зібрання прийняли Меморандум і Маніфест Антифашистського форуму України. Утворено виконавчий орган форуму — Антифашистський комітет України, до складу якого увійшли повноважні представники політичних партій і громадських об’єднань, що організували форум. Комітет координуватиме антифашистський рух в Україні, встановить і підтримуватиме зв’язки з антифашистськими організаціями інших країн.

Головою Антифашистського комітету України обрано народного депутата України Георгія БУЙКА, заступником голови — народного депутата України Михайла РОДІОНОВА, секретарем комітету — Бориса ЗВЄРОБОЄВА.

На Антифашистському форумі України були присутні представники посольств та громадських антифашистських організацій ряду країн.

стурбовані ескалацією неофашизму в Україні, в тому числі намаганнями влади офіційно реабілітувати ОУН і УПА, які воювали на боці фашистської Німеччини і проти власного народу,

враховуючи антидержавні і антинародні дії проамериканського режиму в Україні, що призвели до безперервних економічних і політичних криз, погіршення життя більшості населення, напруженості у суспільстві,

протидіючи політиці влади, спрямованій на національну, релігійну та мовну дискримінацію громадян України, намаганням режиму втягнути Україну в НАТО, перетворити її на маріонетку і сировинний придаток Заходу, зруйнувати споконвічні зв’язки слов’янських народів, фальсифікувати історію,

зберігаючи пам’ять про Велику Вітчизняну війну та її героїв — переможців фашизму,

Ці збори повноважних представників політичних партій і громадських організацій, присвячені розгортанню антифашистського руху в Україні, вважати Антифашистським Форумом України.

Створити виконавчий орган Антифашистського Форуму України — Антифашистський Комітет з числа повноважних представників політичних партій і громадських організацій — учасників Форуму, якому доручити координацію діяльності антифашистського руху в Україні, а також встановлення зв’язків з антифашистськими об’єднаннями, організаціями та їх представниками з інших країн.

Програмними положеннями Антифашистського Форуму України, виходячи з його Маніфесту, вважати:

Виходячи з програмних положень, викладених у Статтях 1, 2 Меморандуму Антифашистського Форуму, Антифашистському Комітету України у своїй практичній діяльності забезпечити постійну взаємодію між організаціями-учасниками за такими напрямами:

Меморандум Антифашистського Форуму України є відкритим для підписання політичними партіями і громадськими організаціями, що поділяють програмні положення Форуму, викладені у Меморандумі, і згодні боротися у його лавах. Рішення про приєднання до Форуму і участь у роботі його Комітету приймається на засіданні Комітету.

Ми, учасники Антифашистського Форуму України, звертаємося до вас із закликом об’єднати свої зусилля у боротьбі з неофашизмом у країні.

Дорвавшись до влади, націоналістичні прибічники олігархічного капіталу захопили контроль над внутрішньою та зовнішньою політикою держави. Неофашизм в Україні став реальністю. Переорієнтація політики сучасної України під мірки неофашизму набирає все більш відчутного характеру.

Неофашистські організації легально пропагують свою ідеологію, мають представників в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, володіють фінансовим капіталом та інформаційним впливом. Ними активно використовуються такі пропагандистські методи, як:

Навіть найнезначніші кроки по об’єднанню зусиль народів колишнього Радянського Союзу з метою припинення їх зубожіння та вимирання викликають злісний спротив неофашистів України.

Особливої агресивності неофашизм набув з осені 2004 року, після так званої “помаранчевої революції”, коли до влади прийшли сили, які, по суті, сповідують неофашистську ідеологію і практику. За рік свого правління вони поставили країну на межу політичної і економічної катастрофи.

При потуранні владних структур України руйнуються і плюндруються священні для українського народу пам’ятники. Всупереч волі народу, економічній доцільності Україна втягується у НАТО. Президент України і його оточення намагаються прирівняти до учасників Великої Вітчизняної війни вояків ОУН і УПА, які воювали на боці фашистської Німеччини проти власного народу.

Сучасні неофашисти в Україні не проголошують “право на ліквідацію неповноцінних і зайвих людей”, на відміну від Гітлера і його мракобісів-поплічників, а здійснюють це! З 1991 року (в мирний час!) населення незалежної України скоротилося більш ніж на 5 млн. чоловік. Не помічати цього — злочин перед пам’яттю минулого і перед майбутнім народу України!

Події в Югославії показали, що націоналізм і неофашизм ведуть до роз’єднання народів, громадянської війни, втрати державності і зовнішньої агресії, тисяч невинних жертв.

Ми проголошуємо своєю метою і боремося за: